Екскурсії Києвом німецькою

Екскурсії Києвом німецькою я проводжу з 2012 року. Перед Євро 2012 я закінчила державні курси у славетного викладача, який виховав не одне покоління київських гідів, Халепо Анатолія Трохимовича.

Це був чудовий рік для старту в туристичній індустрії. Україна вже стала відомою завдяки Євробаченню 2004, потім відбулася мирна помаранчева революція. А спортивна подія такого рівня повинна була привабити ще більше цікавих і допитливих, а з часом і нових туристів. Так і сталося.

Мої перші гості прибули на фінал Чемпіонат Європи з футболу, що відбувся між Іспанією та Італією 1 липня 2012 року. Отже, можна сказати, що початок моєї кар’єри має конкретну дату.

Звичайно, я дуже хвилювалася. Екскурсію розпочала ще під час трансферу гостей з Борисполя. Какжуть, що “перша риба не ловиться”. Так воно і сталося. Я хотіла “вивалити” на голову бідних туристів всі свої знання, які старанно збирала протягом трьох місяців. І це була моя фатальна помилка. Ну не цікаво пересічному туристу слухати про дати та архітектурні стилі, а особливо про людей, про яких вони ніколи не знали та не чули. А ще зважте на те, що люди приїхали на футбол, а не про мистецтво слухати.

Досвід приходить з часом. Це вже я потім зрозуміла, що з тими туристами потрібно було про футбол поговорити та ціни в магазині. А ще краще, в таку спекотну погоду запросити на келих холодного київського пива та розповісти про його історію.

Загалом супровід моїх перших гостей був не такий вже і провальний, але поняття “клієнтоорієнтованість” та “працювати на випередження” прийшли до мене з часом.

Іншою моєю помилкою була неготовність до того, що німці люблять ставити питання. Я б сказала – дуже багато питань. І всі вони стосуються в основному статистики. От ви можете зразу так взяти і відповісти: який відсоток інфляції в Україні? який відсоток безробітних? який відсоток українських школярів вступає до вишів?

Таких знань вам ніякі курси на дадуть. Потрібно бути обізнаною особистістю та цікавиться всім, що відбувається навколо. Так що екскурсії, це не тільки історія. Це ще трохи про політику, економіку та… життя.

А ще гості люблять поїсти, а я постійно на дієті та не їм м’ясо. Біда. Як же я в такому випадку можу порекомендувати місце, де найсмачніший стейк? Стають в нагоді друзі та колеги-екскурсоводи, а також мої гості, які залюбки діляться своїм досвідом та враженнями.

За що я люблю своїх гостей – за стабільність. Німці – найбільш консервативна нація. Я завжди можу передбачити, що їм сподобається, а що ні. Чим  їх здивувати.

За що люблю мою роботу? За емоції. Емоції, які дарую я, і які отримую у відповідь. Адже недарма кажуть, що люди під час подорожей прагнуть емоцій. Я б додала: і дуже рідко знань. Але ніщо не заважає донести ці знання у легкій та розважальній формі. Хіба не так?

Бажаю всім гарних подорожей та цікавих екскурсій!

Ваш німецькомовний гід, Наталія Уржунцева

Тел: +38 099 167 81 45

reisenua.net

About Nataliya Urzhuntseva